Масляна: як підготуватися до великого свята та як треба його правильно відсвяткувати?

Чудове свято Масляна. Завжди вносить радість у наше життя і щедро обставлений млинцями стіл.

Хазяйки щосили намагаються приготувати таку улюблену страву. Накривають та прикрашають стіл, радуючи домочадців та гостей.

Адже вже за тиждень настає Великий піст. Час, коли варто очищати перед світлим святом Великодня не лише тіло, а й душу.

Тому заборонені наступні достатки. Для того і надається цілий тиждень святкування Масляної, раніше в народі звана Сирна.

Так що до традиційних млинців можна сміливо приготувати: вареники, сирники та різні страви, що включають різні види сиру і сиру.

Свято збереглося ще з часів давньомовних вірувань. Так за старих часів зустрічали весну і проводжали зиму.

До наших днів дійшов цілий обряд, який дотримувався протягом тижня.

Розберемо щодня і відзначатимемо за всіма правилами, нудно не буде.

Перший день тижня ─ понеділок ─ зустріч

Цього дня добігало кінця будівництво снігових гірок, якими хвацько каталися на санях. Злітали вгору, розгойдуючись на солідних гойдалках «для дорослих». Насаджували на кілок опудало з соломи і прикрашали різним непотрібним одягом. Чучелу все одно, а от на людину схоже має бути.

За традиціями цього дня невістку відправляли до батьків. Там же йшла підготовка столу: продумування страв та списку гостей. А вже ввечері приходили в гості свекор та свекруха із сином та дружною родиною сідали за стіл.

Перший млинець, приготований у перший день святкування, віддавали незаможним, нужденним, за упокій покійних.

Благородну традицію бажано дотримуватись, особливо перед Великим постом.

І з новими кроками переходитиме на другий день святкування.

Вівторок ─ заграші

Млинцями прийнято було пригощати всіх потенційних наречених. На веселому святі не лише навесні зустрічали, а шукали свою пару для створення сім'ї. Тож запрошувалися добрі молодці на дегустацію млинців. А червоні дівчата – на катання та танці. Це був незаперечний привід для загравання та сватання.

Серединка святкування – середа

Ще називається Ласун, що означало «скромне середовище». У цей день теща мала накрити стіл з млинцями для дорогого зятя. Запросити інших гостей, щоб показати перед людьми свою прихильність до чоловіка дочки.

Дуже корисна традиція для згладжування всіх непорозумінь та усунення конфліктів у сім'ї.

Четвер ─ розгуляй

Цього дня розпочинається найширша частина святкування, до четверга, виходить, був лише «розігрів», тому й ця частина святкування Масляної називається вузькою.

Тепер можна веселитися вдосталь. Це і катання на санях, і пісні з танцями та хороводами.

Розпалювання багаття та веселе перестрибування через вогонь. Заздалегідь збудовані перед святкуванням Масляної снігові міста беруться штурмом. Тут свою молодецтво і майстерність демонстрували вершники.

За традицією цього дня дозволялося побешкетувати: підперти поленим двері, щоб господарі вийти не могли. Заліпити вікна та ворота снігом, або примудритися затягнути сани на дах сараю.

За шумом, гамом, танцями та заводними піснями все прощалося, і все на радість.

П'ятниця ─ тещини вечірки

Це візит у відповідь тещі до зятя. Приходила теща не сама, а зі своїми родичами та подругами. Цього дня стіл накривала дочка, а зять показував повагу до улюбленої тещі.

Разом сідали за стіл і ласували млинцями – «пожирали сонце». З давніх-давен ці смачні ажурні коржики були символом сонця, що дає життя на Землі.

Субота ─ посидіти золовкині

Цей день останній для застіль та посиденьок. Невістки запрошують до себе золовок. Якщо золовка вже одружена, то господиня запрошувала заміжню рідню. А якщо ще не засватана, була гарна нагода запросити незаміжніх подружок.

Господиня не лише стіл накривала, а й до того ж готувала подарунки для найдорожчих гостей.

Так і закінчувалося застілля, і настав час останнього дня тижня.

Неділя ─ проводи

Ще називають прощеною неділею. Кожен вибачається за весь рік у всіх, кого може словом, чи вчинком образив. Попереду Великий піст і треба очищати душу. Погуляли та вистачить!

У неділю ходили в лазню, прибирали житло, вимивали посуд і спалювали залишки їжі. І не тільки їжі, солом'яне опудало теж спалювали і попіл розсіювали над полями, очікуючи на високу врожайність. Буде хліб, буде й пісня.