Чи конкурують Дід Мороз та Святий Миколай і хто з них головніший в Украіні та у світі?

З настанням зимових днів і малеча, і батьки з нетерпінням чекають двох свят – Святого Миколая та Нового року. І той, і інший приносять малюкам такі жадані подарунки. Дехто вважає, що ці персонажі є ідентичними за своїм походженням та значенням, але це зовсім не так. В усіх тонкощах знань про цих чарівників ми сьогодні й спробуємо розібратися.

В чому відмінність?

Різниця між святом 19-го грудня та Новим роком, як і між Святим Миколаєм та Дідом Морозом очевидна для кожного, хто хоча б поверхнево знайомий з історією їх виникнення. Ця різниця полягає не тільки в зовнішніх проявах типу традиційної шкарпетки, наповненої солодощами та подарунками, і звичним салатом «олів'є», шампанським та мандаринами. У одвічному протиставленні Святого Миколая та Діда Мороза глибоке історичне, культурне та релігійне коріння.

Святий Миколай – це відома історична фігура. Він жив майже два тисячоліття тому і прославився як захисник всіх, хто потрапив у скрутне становище. З плином часу його образ став асоціюватися з добрим чарівником, який щедро винагороджує слухняних діток і залишає без подарунка тих, хто поводився не надто чемно, але при цьому не карає їх. Кожен з нас може вірити в це чи ні, але всі малюки України впевнені в існуванні такого чарівника. Натомість Дід Мороз – істота явно політизована, навіть на його чарівному посоху сяє не сніжинка, а п’ятикутна зірка.

До дітлахів, які жили на початку минулого століття, Святий Миколай у супроводі ангела приходив з повним мішком подарунків, який віз ослик. Ніякої Снігуроньки поруч з Миколаєм не було. Червононосий дідусь Мороз, хоча й не був в буквальному сенсі цього слова породженням радянської влади, але саме завдяки радянській ідеології був відроджений у тому вигляді, в якому ми всі його знаємо. До середини 30-их років минулого століття цей герой зрідка зустрічався виключно в казках і не відрізнявся особливою любов’ю до людей взагалі та дітей зокрема. Іноді його зображували навіть не сивобородим дідусем Морозом, а безвусим енергійним юнаком Морозком.

Історичні мандри

Православна церква до того часу, як вона потрапила під вплив радянської влади, заперечувала проти активної популяризації Діда Мороза – заміна Святого Миколая Чудотворця на персонажів явно дохристиянського походження не вписувалася в жорсткі релігійні канони. Проте з часом церковні діячі змирилися з чинним станом речей.

Народження відновленого Діда Мороза в переддень нового 1936-го року відбулося з суто політичних міркувань – точнісінько так само, як заборонили в кінці 20-их років свято Святого Миколая й навіть саме Різдво Христове, оголосивши їх спадщиною «царського режиму» та «релігійним дурманом». Цьому народженню сприяла опублікована в газеті «Правда» стаття, в якій пропагувалося справжнє радянське свято для дітлахів – Новий рік. Саме тоді реабілітували й різдвяну ялинку, назвавши її новорічною, хоча всього лише декілька років тому міськими вулицями нишпорили патрулі, видивляючись у вікнах громадян заборонені зелені деревця.

Трохи пізніше у Діда Мороза з’явилася родина – онучка Снігуронька та хлопчик Новий Рік. Яскравим свідченням ідеологічного впливу на цих персонажів є те, що починаючи з 1961 року це хлопчик зазвичай прилітав в ракеті. Окрім них, у Діда Мороза з’явилася ще ціла когорта, як казкових (Баба Яга, Кощій Безсмертний), так і політично на даний момент актуальних, які об’єднувалися з ворогами казковими, щоб зашкодити доброму діду.

До речі, написання сценаріїв таких новорічних дитячих ранків в ті часи було непоганим видом заробітку, тому що вони були дуже затребуваними. В кожній школі, палаці піонерів, клубі та іншому культмасовому закладі створювали новорічну виставу. І, як правило, чим провінційнішим був клуб, тим крутішою була в сценарії дитячої вистави політична кон’юнктура – автори місцевого розливу компенсували брак драматургічної майстерності комуністичною ідеологією.

Українські реалії

Звичайно, для деяких українців Дід Мороз зі своєю Снігуронькою пов'язані в пам'яті зовсім не з політичними пристрастями навколо Нового року, а з часом дитинства, коли зима була морозною, небо – яскраво-блакитним, а сніг чистим. А те, що на ранках того часу ця "солодка парочка" боролася, наприклад, з американськими імперіалістами, що викрали Новий рік, вони забули або згадують з гумором. Але, як показують опитування громадської думки, з кожним роком кількість українців, що віддають перевагу Святому Миколаю, а не Дідові Морозу, збільшується. І це логічно, адже вічне завжди перемагає наносне.